Про зміни законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю
«1 січня 2026 року набув чинності Закон України № 4219-ІХ від 15.01.2025 р. (далі – Закон № 4219-ІХ) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який суттєво змінив порядок обліку робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначений Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII (далі – Закон № 875-XII). Нововведення стосуються розрахунку нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, звітності та відповідальності роботодавців.
ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАТИВУ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Відповідно до ст. 182 Закону № 875-XII , норматив працевлаштування осіб з інвалідністю розраховується виходячи із середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу (за виключенням штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України) у кількості :
- 1 робоче місце – для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб;
- 4% – для роботодавців із середньообліковою кількістю штатних працівників від 8 до 25 осіб понад 25 осіб;
- 2% середньообліковою кількістю штатних працівників – для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.
Умови для зарахування працівника з інвалідністю до виконання нормативу працевлаштування осіб інвалідністю:
- Місце роботи особи з інвалідністю має бути основним;
- Розмір оплати праці кожної особи з інвалідністю має перевищувати розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць;
- Нормальна тривалість робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕДОТРИМАННЯ НОРМАТИВУ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Замість адміністративно-господарський санкцій введено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – внесок), збір якого здійснюється в обов’язковому порядку з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю.
Суми внеску обчислюються роботодавцями за звітний квартал.
Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.
Платниками внеску є роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі не виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Не є платниками внеску:
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить менше восьми працівників;
- роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у календарному кварталі становить вісім і більше працівників та які в цьому кварталі виконали обов’язок щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого цією статтею;
- дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Розмір внеску обраховується платником за формулою, що базується на 40% середньомісячної зарплати, кількості місяців у кварталі та різниці між нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.
У відповідності до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4219-ІХ на період дії воєнного стану в Україні та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється на рівні 50 відсотків розміру, визначеного статтею 18-2 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”.
Суми внеску, несвоєчасно нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені цим Законом (далі – недоїмка), стягуються з нарахуванням пені та із застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам внеску вимогу про сплату недоїмки до Електронного кабінету платника в електронній формі, а платникам внеску, у яких кількість працівників становить від восьми до двадцяти п’яти (включно), – за їхнім вибором у паперовій формі.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник внеску зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки, штрафів та нарахованої пені.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату недоїмки в порядку, встановленому цим Законом та з урахуванням принципів адміністративної процедури, визначених Законом України “Про адміністративну процедуру”, або в судовому порядку.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Податковий орган накладає на платника внеску штрафи у таких розмірах:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) внеску – у розмірі 7 відсотків своєчасно не сплачених сум;
- за донарахування податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску – у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого внеску;
- за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску – у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пеня, передбачена цією статтею, нараховується з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.
Суми пені та штрафів, передбачених цією статтею, підлягають сплаті платником внеску протягом 10 робочих днів з дня надходження відповідного рішення.
ВАЖЛИВО!
Нарахування і сплата адміністративно-господарських санкцій підприємствами, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в періодах до дати введення в дію Закону № 4219-ІХ (до 1 січня 2026 року), здійснюються у порядку, що діяв до дати введення в дію цього Закону.
АДМІНІСТРУВАННЯ
До прийняття законів України про внесення змін до деяких законів України щодо передачі адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України та про внесення змін до Податкового кодексу України щодо передачі адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України адміністрування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюють податкові органи, до завдань яких належать забезпечення збору внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою внеску.
Роботодавці/платники внеску зобов’язані:
своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску;
вести первинні облікові документи для визначення кількісного складу працівників, документи, пов’язані з нарахуванням та виплатою заробітної плати (винагород), документи про нарахування, обчислення та сплату внеску і зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;
допускати посадових осіб податкового органу до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати внеску за наявності направлення та/або наказу про проведення перевірки та наявності посвідчень осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені цим Законом. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік у податковому органі як платник внеску».
«1 січня 2026 року набув чинності Закон України № 4219-ІХ від 15.01.2025 р. (далі – Закон № 4219-ІХ) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю», який суттєво змінив порядок обліку робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначений Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в…